ГОЛОВНІ ПРАВОСЛАВНІ РЕЛІГІЙНО-ПАЛОМНИЦЬКІ ЦЕНТРИ УКРАЇНИ

 

УДК 338.486:711.2(437)

В. О. Патійчук – кандидат географічних наук, доцент кафедри міжнародних відносин і регіональних студій Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки; С. А. Саванюк – студентка географічного факультету Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

Роботу виконано на кафедрі міжнародних відносин і регіональних студій СНУ ім. Лесі Українки

 

Досліджено сакрально-ресурсну базу для розвитку й функціонування православного релігійно-паломницького туризму в Україні. Проаналізовано основні релігійно-паломницькі центри країни. Виділено основні проблеми функціонування релігійно-паломницького туризму в Україні.

Ключові слова: сакральні об’єкти, релігійно-паломницький центр, паломництво, Україна.

Patiichuk V. O., Savaniuk S. A. Main Orthodox Religious Pilgrimage Centers of Ukraine. The sacred resource base for the development and functioning of Orthodox religious pilgrimage tourism in Ukraine is investigated. The main religious and pilgrimage centers of the country are analyzed. The main problems of the functioning of religious pilgrimage tourism in Ukraine are highlighted.

Key words: sacred objects, religious-pilgrimage center, pilgrimage, Ukraine.

 

Актуальність дослідження. Міжнародний туризм дає значні фінансові надходження нашій державі, включаючи такі його галузі як релігійно-паломницький. Адже Україна має достатню сакрально-інфраструктурну базу для його розвитку. На її території сконцентровано багато релігійно-паломницьких центрів регіонального і міжнародного значення для звершення паломництва представниками різних конфесій, насамперед – православними, оскільки наша країна має понад тисячолітню історію хрещення, багато цікавих храмів і монастирів та інших сакральних об’єктів (відомих чудотворних ікон, багато нетлінних мощей угодників Божих, пам’яток церковного мистецтва, цілющих джерел, місць діяльності релігійних діячів і подвижників віри тощо), які можуть викликати паломницький та релігійно-пізнавальний інтерес в іноземних туристів. Це заслуговує наукової уваги й зумовило вибір тематики цієї публікації.

Виклад основного матеріалу. За офіційними даними, частка іноземних туристів у 2019 р. сукупному прибутті іноземців в Україну становила майже 12 %. Що ж стосується релігійно-паломницького туризму, то на його долю припадає близько 4 % від загальних прибуттів іноземних туристів у нашу державу (рис. 1), серед яких майже 30 % становлять хасиди, які приїжджають восени до Умані [8]. За оцінками фахівців, найбільше в Україну приїжджає православних релігійних туристів-паломників із Польщі, Білорусі, Чехії, країн Балтії, Росії та Молдови [7]. Тому керівництву держави доцільно приділити більше уваги розвитку цьому виду міжнародного туризму, адже в Україні наявні значні історико-культурні та сакрально-релігійні ресурси для інтенсифікації діяльності релігійно-паломницького туризму, а особливо православного – три Успенські лаври (Києво-Печерська, Почаївська та Святогірська), інші тисячолітні храми й монастирі, всесвітньовідомі святині (чудотворні ікони, мощі святих) тощо [1].

Рис. 1. Структура в’їздного туризму в Україну за галузями в 2019 р. [7]

Релігійно-паломницький центр – це сукупність релігійно-паломницьких об’єктів, що притягують до себе значні потоки паломників [6]. Їх можна класифікувати за різними критеріями: за спрямованістю, масштабами охоплення території, функціональним призначенням або спеціалізацією, статусом, управлінською ознакою або підпорядкуванням тощо [3]. Релігійно-паломницькі центри можна згрупувати за різними ознаками, наприклад, за числом туристів-відвідувачів у рік, давністю їх створення (походження) або іншими історичними чи культурно-релігійними (мистецько-культурними) аспектами, а також наявність святинь, що становлять значний паломницький інтерес і притягують до себе потоки вірян і релігійних туристів [3]. У такому контексті важливим чинником для формування релігійно-паломницьких потоків із різних територій країни та закордону є духовно-релігійна та культурно-мистецька значимість сакральних об’єктів [6]. Наприклад, вагомим чинником для розвитку масового паломництва є духовне значення святині (моноконфесійне, міжконфесійне, міжрелігійне тощо), її статус (якого вона походження і часу давності, свого роду «намоленості» та інших релігійно-духовних характеристик – Господська або Богородична, святих угодників чи мучеників тощо), а також вид духовної святині – чудотворні ікони; святі мощі; особисті речі святих; місце Богоявлення, Пресвятої Богородиці чи інших угодників Божих; місця масових зцілень вірян тощо та ін. характеристики, які стимулюють потребу в сакрально-духовному або пізнавально-культурному відвіданні цього сакрального об’єкта [5].

Особливо шануються в православному світі святині, які належать до числа Господських (Храм Гробу Господнього в Ієрусалимі, Віфлеємська Печера – в Ізраїлі; нешвейний хітон Господній – у Грузії; Туринська Плащаниця – в Італії; частки Животворчого Хреста Господнього – в Ієрусалимі та на Святій Горі Афон у Греції; Терновий вінець Господа та цвяхи, якими прибивали Ісуса Христа – у Франції; дари волфів – на Афоні в Греції; пелена Богомладенця – в Австрії тощо) та ін. Богородичних – Пояс Пресвятої Богородиці (на Афоні в Греції); частка ризи Богородиці (у м. Стамбул в Туреччині та в Ієрусалимі); хрест із виноградної лози, який Богородиця подарувала св. рівноап. Ніні (в Грузії); численні нерукотворні або написані св. апостолом Лукою ікони Богородиці, які перебувають в Ієрусалимі (Ізраїль), на Афоні (Греція), Ватикані (Італія), у Росії, Сербії, Болгарії, Румунії, Польщі, Грузії, у тому числі й Україні. Досить шанобливо цінуються серед православних паломників мощі та чудотворні ікони святих апостолів (Свята Земля, Греція, Італія, Кіпр та ін.); святителів Миколая Чудотворця (м. Барі в Італії) та Спиридона (о. Корфу в Греції); пророка Іоанна Хрестителя (на Афоні та у Франції); великомучеників Пантелеймона (Афон у Греції), Георгія (м. Ліда в Ізраїлі), Димитрія (м. Салоніки в Греції); великомучениць Катерини (г. Синай в Єгипті), Анастасії (Греція), Параскеви (Сербія); мучениць Віри, Надії, Любові, Софії (Італія) та інших святих.

Серед всесвітньовідомих православних святинь багато є й на території України, наприклад, великі частки животворящого Хреста Господнього в Києво-Печерській лаврі, Одесі, Чернівцях і Луцьку; частка ризи Господньої з кров’ю Спасителя в жіночому Покровському монастирі м. Києва; кровоточива ікона Спасителя в жіночому монастирі Афонської ікони Богородиці в с. Чоповичі Житомирської області; відбиток стопи Пресвятої Богородиці, з якого витікає цілюща вода в Почаївській лаврі; частки Пояса Пресвятої Богородиці в Іллінському чоловічому монастирі м. Одеси та жіночому монастирі в с. Чоповичі; чудотворні ікони Богородиці всесвітнього та міжнародного православного значення – «Почаївська» (Почаївська лавра), «Зимненська» (Успенський монастир с. Зимно Волинської обл.), «Успенська» та «Києво-братська» (Києво-Печерська лавра), «Призри на смирення» (Введенський чоловічий монастир м. Києва), «Споручниця Грішних» (м. Корець Рівненської області), «Холмська» (м. Луцьк), «Волинська» (музей Національного мистецтва м. Києва), «Скорботна» (Богоявленський жіночий монастир м. Кременець Тернопільської обл.), «Єлецька» (Єлецький Успенський жіночий монастир м. Чернігова), «Святогірська» (Святогірська лавра), «Касперівська» (м. Одеса), «Боянська» плачуча (с. Бояни Чернівецької обл.), «Львівська сльозоточива» (м. Львів), «Я є з вами» (Геогргієвський жіночий монастир в с. Данівка Чернігівської обл.), «Життєподательниця» (м. Острог Рівненської обл.), «Густинська Ярмаркова» та «Скорботна Прилуцька» (м. Прилуки Чернігівської обл.),  «Рождества Богородиці»  (Глинська пустинь), «Піщанська» (м. Ізюм), «Молченська» (м. Путивль) та інші святині.

На території нашої країни знаходиться багато мощей святих угодників Божих, наприклад таких, як мощі великомучениці Варвари (Володимирський собор  м. Києва), мощі більше ста святих Преподобних отців Києво-Печерських, св. пр. Софії та Анастасії Київських, Єлени Флорівської, Димитри Київської та Олімпіади Арзамаської, пр. Феофіла Христа ради юродивого, свят. Макарія Київського, преп. Звіринецьких святих та інших Київських святих; ліва стопа апостола Андрія Первозданного, св. пр. Кукши Одеськогоі Гавриїла Афонського (м. Одеса); преподобних отців у горах Дінця прославлених (Святогірська лавра); св. пр. Іова, Амфілохія та Мефодія Почаєвських (Почаївська лавра); свят. Феодосія, Філарета та пр. Лаврентія Чернігівських; свят. Луки Кримського сповідника та Гурія Таврійського (м. Сімферополь); свят. Афанасія Лубенського, Мелетія та священномуч. Олександра Харківських; св. преп. Смарагди Ніжинської; св. преп. Феофана Рихловського (м. Короп); свят. Афанасія Полтавського;  пр. Алексія Карпаторуського та Іова Угольського (Закарпаття); пр. Європії Херсонської; пр. Пелагії Яблунівської (поблизу м. Прилуки); св. преп. Глинських старців (Глинська Пустинь, с. Соснівка Сумської обл.); пр. Макарія Канівського (м. Черкаси) та інших святих.

Найбільш відвідуваними туристично-релігійними центрами України є Києво-Печерська, Почаївська і Святогірська лаври, Зимненський Успенський монастир, Глинська пустинь та інші монастирі й храми країни, які належать до релігійно-паломницьких центрів світового і міжнародного значення, завдяки наявності великих святинь на їх території (табл. 1). Крім того, рейтинг релігійно-паломницьких центрів України підвищують загальне число відвідувань у рік, а також географія паломництва (особливо іноземних), кількість яких постійно зростає й територіально розширюється.

Що ж стосується надання туристично-паломницьких послуг в Україні, що забезпечують як церковні, так і світські установи, то необхідно змінювати та удосконалювати систему їх реалізації, яка вимагає знання специфіки організації цього виду діяльності [2]. Потрібно також розширювати рекламно-інформаційну діяльність і налагодити підготовку фахівців із цього виду туризму із знанням іноземних мов тощо. Потребує спрощення й система перетину державного кордону України іноземними релігійними туристами, а також гарантування безпеки їх перебування на території нашої держави з боку владних і безпекових  структур [4].

Таблиця 1

Топ-20 православних релігійно-паломницьких центрів України

№	Назва релігійно-паломницького центра	Місце розташування	Час засну-вання або ство-рення	Головні святині (об’єкти)	Паломницьке значення
1.	Свято-Успенська Києво-Печерська лавра	м. Київ	ХІ ст.	чудотворні  ікона Богородиці «Успіня», «Печерська», «Києво-Братська» та ін.; мощі св. преп. отців Києво-Печерських	світове
2.	Свято-Успенська Почаївська лавра	м. Почаїв Тернопільської обл.	1240 р.	відбиток Стопи  Богородиці з цілющим джерелом, Почаївська чудотворна  ікона Богородиці, мощі св. пр. Іова та Амфілохія Почаєвських	світове
3.	Свято-Успенська Святогірська лавра	м. Святогорськ Донецької обл.	ХІІІ ст.	Святогірська ікона Богородиці, мощі св. пр. Іоанна Свято горця та ін. пр. отців у горах Донця прославлених	міжнародне
4.	Зимненський Успенський жіночий монастир	с. Зимне Володимир-Волинського р-ну	1001 р.	Зимненська чудотворна  ікона, частки св. мощей	міжнародне
5.	Рождества Богородиці Глинська Пустинь	с. Сосновка Сумської обл.	1648 р.	Глинська ікона Рождества Богородиці, нетлінні мощі пр. Глинських старців	міжнародне
6.	Чернігівський Свято-Троїцький кафедральний собор	м. Чернігів	1695 р.	мощі свят. Феодосія, Філарета та пр. Лаврентія Чернігівських	міжнародне
7.	Харківський Благовіщенський кафедральний собор	м. Харків	1901 р.	мощі свят. Афанасія Лубенського, Олександра і Мелетія Харківських	міжнародне
8.	Успенський Одеський чоловічий монастир	м. Одеса	1824 р.	мощі св. пр. Кукши Одеського	міжнародне
9.	Корецький Троїцький жіночий монастир	м. Корець Рівненської області	1496 р.	Корецька ікона Богородиці «Споручниця грішних»	міжнародне
10.	Троїцький жіночий монастир	м. Сімферополь, АР Крим	2003 р.	мощі свят. Луки Кримського	міжнародне
11.	Покровський жіночий монастир	м. Київ	1889 р.	мощі св. пр. Анастасії та Софії Київських, частки св. мощей ін. святих, частка Ризи Господньої з Його кров’ю	загально-державне
12.	Введенський чоловічий монастир	м. Київ	1901 р.	чудотворна  ікона Богородиці «Призри на смирення»; мощі св. пр. Димитри та Олімпіади	загально-державне
13.	Вознесенський Флорівський жіночий монастир	м. Київ	1566 р.	древня церква, копії чудотворних ікон, частки св. мощей	загально-державне
14.	Покровський чоловічий монастир (Голосіївська пустинь)	м. Київ	XVІІ ст.	мощі св. пр. Алексія Голосіївського, блаж мон. Аліпії, древня чудотворна  ікона	загально-державне
15.	Троїцький чоловічий монастир Китаєвська пустинь	м. Київ	XVІ ст.	мощі св. пр. Феофіла Київського та пр. Досифеї	загально-державне
16.	Храм св. Михаїла першого митрополита Київського (Афонське подвір’я)	м. Київ	ХХ ст.	частки мощей і древні чудотворні ікони багатьох святих святих	загально-державне
17.	Чоповицький жіночий монастир	с. Чоповичі Житомирської обл.	кінець ХХ ст.	часка Пояса Богородиці, чудотворна ікона Кровоточивого Спаса, частки мощей багатьох святих	загально-державне
18.	Усікновенський Лядівський чоловічий монастир	с. Лядова Вінницької обл.	ХІ ст.	древні фрески, чернеча усипальниця, цілющі джерела пр. Антонія, Іоанна  Хрестителя, вмч Параскеви	загально-державне
19.	Преображенський Мгарський чоловічий монастир	м. Мгар Полтавської обл.	1624 р.	копії багатьох чудотворних ікон, частки св. мощей, мощі Новомучеників	загально-державне
20.	Вознесенський чоловічий монастир	с. Банчени Чернівецької обл.	1996 р.	частка Животворчого Хреста Господнього і частки багатьох святих	міжнародне

Серед основних чинників, які стримують потоки іноземних релігійних туристів в Україну слід указати: високий рівень корупції в країні; підвищений рівень злочинності в державі; військові дії на Сході України; низький рівень туристичного обслуговування іноземних туристів у країні; недостатній рівень розвитку спеціалізованої готельної та інфраструктури закладів харчування в областях України; недостатній рівень розвитку транспортної інфраструктури; катастрофічний стан українських доріг та низька транспортна доступність багатьох  релігійно-паломницьких центрів поза м. Києвом; недоступність і низька конкурентноздатність української туристичної рекламно-інформаційної продукції; недостатня увага з боку туристичних організацій країни щодо розвитку релігійного туризму; непрофесійність підготовки для цього виду спеціалізованого туризму наявних кадрів; захоплення храмів і намагання незаконно захопити майно православних монастирів в Україні нещодавно штучно створеною ПЦУ з допомогою минулої влади П. Порошенка та зацікавлених закордонних структур і багатьма протиправними діями місцевих владних органів тощо.

Висновки. Таким чином, Україна має достатню кількість православних релігійно-паломницьких центрів різної категорії привабливості та духовної значимості  для відвідування як внутрідержавними, так й іноземними туристами. Проте наявні проблеми гальмують розвиток цього виду туристичного обслуговування населення й потребує суттєвого удосконалення система його забезпечення, що залежить від багатьох чинників як інфраструктурних, так і функціональних та організаційних тощо.

Список використаних джерел

1. Богословський портал [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://theology.in.ua/ua/bp/theological.
2. Патийчук В. А. Современные проблемы развития паломнического туризма в Украине / В. А. Патийчук // «Туризм и общественная география: вчера, сегодня, завтра» : Материалы международной научно-практической конференции (г. Гжель, Р.Ф., 15 ноября 2014 г.). – Гжель : ГГХПИ, 2014. – С. 75–87.
3. Патійчук В. О. Класифікація релігійно-паломницьких турів за різноякісними ознаками / В. О. Патійчук // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія : Географічні науки. – Луцьк : Вежа. – 2015. –  № 14 (315). – С. 33–45.
4. Патійчук В. О. Основні проблеми розвитку паломницького туризму в Україні / В. О. Патійчук, А. Ю. Сергійчук // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Туризм і гостинність в Україні: стан, проблеми, тенденції, перспективи розвитку», м. Черкаси, 16–17 жовтня 2014 р. – Черкаси : Вид. ЧНУ імені Богдана Хмельницького. – 2014 р. – С.  25–33.
5. Патійчук В. О. Україна в системі міжнародного релігійно-паломницького туризму / В. О. Патійчук // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. − 2002. − № 1. − С. 223−227.
6. Патійчук В. О. Функціональні особливості організації релігійно-паломницьких турів / В. О. Патійчук // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія : Географічні науки. – Луцьк : Вежа. – 2015. –  № 15 (316). – С. 24–31.
7. Порівняльні дані про релігійне паломництво [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.risu.org.ua.
8. Сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.