РЕКРЕАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИХ ОБ’ЄКТІВ БАСЕЙНУ Р. СЕРНА

Р. Є. Качаровський – інженер ІІ категорії навчальної лабораторії краєзнавчих атласів Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки; І. В. Єрко – кандидат географічних наук, доцент, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки; Н. В. Чир – кандидат географічних наук, доцент, ДВНЗ «Ужгородський національний університет»; Л. Т. Чижевська – кандидат географічних наук, доцент, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Роботу виконано на кафедрі фізичної географії Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

Розглянуто територію басейну р. Серна. Визначено основні її морфометричні характеристики. Дано загальну оцінку об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) її басейну. Охарактеризовано окремі об’єкти ПЗФ басейну. Проаналізовано їх потенційні природоохоронні та рекреаційні можливості в якості основи для екологічного туризму. Зазначено механізми покращення їх функціонування об’єктів ПЗФ.

Ключові слова: природно-заповідний фонд, об’єкти природно-заповідного фонду, рекреаційний потенціал, туризм, екологічний туризм, гідрологічний заказник, загальнозоологічний заказник, р. Серна, р. Стир, р. Прип’ять, Волинська область.

Kacharovsky R., Іerko I., Chir N., Chizhevskaya L. Recreational Potential of the Natural Reserve of the Serna River Basin. The territory of the Sern river basin is considered. Its basic morphometric characteristics are determined. The overall assessment of the objects of the nature reserve fund (PFP) of its basin is given. Some of the PFP basin features are described. Their potential nature conservation and recreational opportunities as a basis for eco-tourism are analyzed. The mechanisms for improving their functioning of PFP facilities are outlined.

Key words: nature reserve fund, objects of nature reserve fund, recreational potential, tourism, ecological tourism, hydrological reserve, zoological reserve, river Serna, river Stir, river Pripyat, Volyn region.

 

Об’єкти природно-заповідного фонду Волинського краю відідграють важливу роль  в процесі формування основ екологічного туризму. Розгалужена сітка річок дозволяє залучити їх природний та природно-заповідний потенціал для відпочинку та рекреації як місцевого населення так і приїзджих. Важливим при цьому є залучення до рекреаційної діяльності наявних об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) сформованих згідно норм Закону України «Про природно-заповідний фонд України» [2; 7].

Річка Се́рна  – ліва притока р. Стир (басейну р. Прип’ять) протікає в межах Локачинського, Луцького та Рожищенського районів Волинської області. Річка Серна бере початок біля с. Юнівка, що на захід від смт Торчин. Тече вздовж північно-східний відрогів Горохівської височини спершу на схід, далі – на північний схід. Впадає в р. Стир на північний захід від смт Рокині. Її довжина – 34 км, площа басейну 271 км². Долина річки коритоподібна, завширшки до 3 км, завглибшки 20–40 м. Заплава двобічна, завширшки 100–400 м, подекуди заболочена; є виходи джерел. Річище звивисте, завширшки 2–3 м, завглибшки до 1 м. Похил річки 1,2 м/км. У заплаві р. Серни розміщений 15 природних водних джерел [1; 3–5; 7].

В межах басейну р. Серна розміщено п’ять природно-заповідних об’єктів, загальною площею 538,0 га. Значна частина природоохоронних об’єктів басейну р. Серна сформовані у 1990-х рр. – «Байрак» (загальнодержавного значення), «Шепель» та «Серна», у 2000-х рр. – «Рокинівський» та «Краєвид» [1; 3–5; 7]. Територія ПЗФ загальнодержавного значення складає 2,4 %, площі природоохоронних земель, тоді як місцевого значення – 97,6 % . Такий же відсоток належить у структурі ПЗФ заказникам (97,6 %). Серед заказників за площею переважають гідрологічні 235,0 га або 44,7 % площі заказників, далі йде загальнозоологічний  – 38,1 % та орнітологічний –17,2 % [1; 3–5; 7].

Коефіцієнт заповідності території складає 1,98 %. Щільність об’єктів ПЗФ у басейні р. Серна становить 1,84 об’єкта/100 км². Це дещо менше, ніж значення відповідного показника по області (1,91) [6]. При цьому, найбільша насиченість природоохоронними територіями характерна Луцькому району басейну річки, де знаходиться більша частина об’єктів – чотири або 80 %, площа угідь складає 311 га або 57,8 % всіх ПЗФ земель. Водночас у Локачинському – розміщено лише один гідрологічний заказник місцевого значення «Серна» площею 227 га або 42,2 %. Слід відмітити також відсутність ПЗФ об’єктів на території Рожищенського району [1; 3; 5; 7].

Серед наявних п’яти об’єктів ПЗФ лише три загальнозоологічний «Шепель», орнітологічний «Рокинівський» та гідрологічних «Серна» мають площу, яка перевищує 50,0 га, що свідчить про невисокі якісні характеристики ПЗФ досліджуваної території.

У єдиному об’єкті загальнодержавного значення – парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва «Байрак» (Луцький район) охороняються  різнотравно-злакова та чагарниково-деревна рослинність на схилах р. Серни. Тут росте біля 150 видів дерев і чагарників, зокрема деякі з них екзотичні: айлант високий Ailanthus altissima, виліріодендрон тюльпановий Liriodendron tulipifera, сосни кримська Pinus nigra ssp. Pallasiana, веймутова P. strobus. На ційн території трапляється рідкісний вид, занесений до Червоної книги України (ЧКУ) – коручка чемерникоподібна Epipactis helleborine [1; 3; 5].

Цей об’єкт ПЗФ може стати основною базою для поширення екологічних знань. На його базі слід проводити еколого-освітні акції, фестивалі, виставки, круглі столи, лекції та бесіди, на природоохоронну тематику, організовувати еколого-освітні стежки.

Для загальнозоолгічного заказника «Шепель»  (Луцький район) характерним є збереження 15 природних джерел, ставків, заболочених ділянок, чагарникових зарослей в заплаві р. Серни. Тут пролягає міграційний шлях багатьох водоплавних та навколоводних птахів. В заказнику наявні види фауни занесені до ЧКУ і додатків конвенцій: горностай Mustela erminea,  лунь польовий Circus cyaneus[1; 3; 5].

В орнітологічному заказнику «Рокинівський» (Луцький район)  під охороною перебуває коплекс ставків в заплаві р. Серни. На ставках мешкають бугай Botaurus stellaris, бугайчик Ixobrychus minutus, чепура велика Ardea alba тощо. Наявні також рідкісні види фауни – лунь лучний Circus pygargus. Одночасно тут живуть види, що перебувають під загрозою знищення, що включені до ЧКУ та Європейського Червоного списку (ЄЧС) видра річкова Lutra lutra і деркач Crex crex [1; 3; 5].

Під охороною у гідрологічному заказнику «Краєвид» (Луцький район) перебуває прибережна захисна смуга навколо ставка в смт Рокині – водно-болотяні угіддя, що мають важливе значення та є місцем зростання типових болотяно-лучних рослинних асоціацій із калюжниці болотяної Caltha palustris, незабудки болотяної Myosotis scorpioides, хвоща болотяного Equisetum palustre, рогозу широколистого Typha latifolia, очерету звичайного Phragmites australis, півників болотяних Iris pseudacorus та інших видів. Це місце мешкання земноводних, плазунів, водоплавних і навколоводних птахів, деяких видів ссавців [1; 3; 5].

Для гідрологічного заказника «Серна» (Локачинський район) охоронною зоною є заплавні луки на яких беруть початок витоки р. Серна (чотири природних джерела). Багата флора – 100 видів рослин, серед яких трапляються занесені в ЧКУ осока затінкова Carex umbrosa та плодоріжка болотяна Anacamptis palustris. Ця територія є місцем мешканням і розмноження багатьох видів савців, плазунів, водоплавних та навколоводних птахів [3–4].

Відсутність у басейні р. Серна багатофункціональних об’єктів вищої категорії заповідності стримує повноцінний розвиток екологічного туризму. Для туристичної діяльності характерним є обмеження пізнавальним, ретельно регламентованим туризмом з урахуванням специфіки  та розмірів, природоохоронних територій.

Покращуючи функціонування наявних об’єктів ПЗФ  басейну р. Серна необхідно [1;4; 6–7]: 1) встановити межі територій гідрологічних об’єктів ПЗФ; 2) дійснювати ефективне управління ПЗФ об’єктів за сприяння місцевого населення, природоохоронної громадськості, волонтерів, представників туристичного бізнесу; 3) наявні гідрологічні заказники варто з’єднати ниткою водного туристичного маршруту 4) осучаснити (можливо запровади принципово нові) методи системного інформування населення про цінність таких територій; 5) системно реорганізувати наукову, еколого-освітню, рекреаційну та туристичну діяльність, привівши її до міжнародних стандартів.

Загалом наявні природно-рекреаційних можливості р. Серна, дозволяють забезпечити стійкий розвиток туристично-рекреаційного комплексу  для задоволення потреб широкого спектру туристів.

 

Список використаних джерел

1. Єрко І. В., Карпюк З. К., Чижевська Л. Т., Качаровський Р. Є., Чир Н. В. Характеристика гідрологічних природоохоронних об’єктів Луцького району Волинської області // Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації : матеріали Міжнар. наук.-практ. інтернет-конференції, 31 січня 2020 р. : зб. наук. праць. ‒ Переяслав-Хмельницький, 2020. ‒ Вип. 55. – С. 29–31.
2. Закон України «Про природно-заповідний фонд Украни» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/go/2456-12.
3. Карпюк З. К. Природно-заповідний фонд Волинської області: альбом-каталог / З. К. Карпюк, В. О. Фесюк, О. В. Антипюк. – Київ : ТОВ «ОК–ПОЛІГРАФ», 2018. – 136 с.
4. Карпюк З. К., Качаровський Р. Є. , Антипюк О. В. Туристська привабливість Локачинського району Волинської області // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Тенденції розвитку туристичної індустрії в умовах глобалізації» : зб. наук. пр. – Ужгород, 2017. – С.29–32.
5. Природно-заповідний фонд Волинської області [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://eco.voladm.gov.ua/category/all/locality=9.
6. Чир Н. В., Качаровський Р. Є., Єрко І. В., Чижевська Л. Т. Рекреаційний потенціал природоохоронних територій басейну річки Вижівка // Матеріали обласної наук.-практ. конф. «Природно-заповідний фонд Волинської області: освітній апект» (10 жовтн. 2019) : зб. наук. пр. – Луцьк, 2019. – С. 265–268.
7. Чир Н. В., Качаровський Р. Є., Антипюк О. В. Туристична інфраструктура Рожищенського району Волинської області як інструмент туристичної привабливості території // Наукові записки Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка : науковий журнал / МОН України, Сумський держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка ; Українське географічне товариство, Сумський відділ ; [редкол. : Б. М. Нешатаєв, С. І. Сюткін, М. О. Барановський та ін.]. – Суми : [СумДПУ ім. А. С. Макаренка], 2019. – Вип. 10 : Географічні науки. – С. 120–130.