НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК «ГУЦУЛЬЩИНА» – ОСЕРЕДОК ЕКОЛОГІЧНОГО ТУРИЗМУ КОСІВЩИНИ

Н. Є. Копер – кандидат географічних наук, заступник начальника відділу рекреації НПП «Гуцульщина»

Роботу виконано у відділі рекреації НПП «Гуцульщина»

 

Розглянуто екотуризм як природоощадний вид господарювання на територіях НПП.  Проаналізовано рекреаційні ресурси та основні екотуристичні пропозиції НПП «Гуцульщина». Наведено деякі аспекти співпраці НПП «Гуцульщина» із садибами сільського зеленого туризму Косівщини щодо екологізації рекреаційно-туристської діяльності.

Ключові слова: екотуризм, НПП «Гуцульщина», екостежки, Маєток Святого Миколая, садиби сільського зеленого туризму.

Koper N. E. National Nature Park «Hutsulshchyna» – the Сenter of Ecological Tourism of Kosiv Region. Ecotourism is considered a nature-saving type of management on the territory of the NNP. Recreational resources and main ecotourism proposals of Hutsulshchyna NNP are analyzed. Some aspects of National nature park cooperation with the estates of green rural tourism of Kosivshchyna concerning greening of recreational and tourist activity are presented.

Key words: ecotourism, Hutsulshchyna NNP, eco-trails, St. Nicholas Estate, farmhouses of green rural tourism.

 

Сучасні тенденції туристичної діяльності в Карпатському регіоні свідчать про неухильне зростання кількості туристів як з України, так і зарубіжних гостей. Окрім того, спостерігається територіальний розвиток галузі. Так, ще декілька років тому туристичними осередками вважалися гірськолижні курорти, а також міста і селища наближені до них. Однак нині, туристичним ареалом є практично вся територія Карпат. Дану ситуацію вважаємо закономірною, адже наявні багаті природні ресурси, карпатська автентика і самобутність горян є сприятливими для розвитку туризму. Не останню роль в цьому відіграють Національні природні парки, які не просто розвивають туризм, а його екологічний напрямок. Адже людство дедалі більше усвідомлює необхідність збереження унікальних природних ресурсів при їх одночасному використанні. За належної організації екотуризм на територіях НПП є природоощадним видом господарювання, а його розвиток може сприяти соціально-економічному зростанню регіону.

Національні парки організовуються в місцевостях із сприятливим кліматом, різноманітними мальовничими ландшафтами, унікальними об’єктами та явищами природи для задоволення культурно-естетичних потреб відвідувачів, сприянню їхньому оздоровленню і відпочинку, розширенню природознавчого світогляду. Природа на значній території національних парків залишається недоторканою і розвивається за своїми законами, що надає можливість відвідувачам через екотуризм спостерігати та насолоджуватися її чарівною неповторністю. Такими ж наведеними особливостями характеризується і Національний природний парк «Гуцульщина», який створено Указом Президента України у 2002 році, в межах Косівського району Івано-Франківської області. У фізико-географічному відношенні НПП «Гуцульщина» розташований в лісистій частині Покутсько-Буковинських Карпат. Територія Парку відзначається своєрідністю геологічної будови, рельєфу, флори і фауни, багатством і розмаїттям рекреаційних ресурсів та великою історико-культурною цінністю, оскільки, саме тут найкраще збереглися прадавні самобутні ремесла, традиції, звичаї українського етносу гуцулів. Це перший національний парк у державі, що отримав назву етнічного регіону в якому він розміщений.

Тож, Гуцульщина – це і регіон з неймовірними природними краєвидами, і самобутня, яскрава, колоритна етнічна гілка української нації, це – Національний природний парк, а також – це ціла низка творчих об’єднань, спілок, колективів тощо. На сьогодні, НПП «Гуцульщина» став важливим суб’єктом рекреаційно-туристичного господарства Косівського району і має потенційні можливості для його динамічного розвитку.

На регіональному рівні Національний природний парк «Гуцульщина», у рекреаційно-туристичній сфері, спеціалізується на використанні природних ресурсів Покутських Карпат та популяризації культурної спадщини Гуцульщини. Територіальна політика розвитку рекреаційно-туристичної сфери Парку базується на просторовому поєднанні туристичних об’єктів у населених пунктах регіону та рекреаційно-туристичних пропозицій на території установи. Зокрема, серед таких пропозицій можна виділити еколого-пізнавальні стежки, зони відпочинку, джерела мінеральних вод, букові та ялицево-букові старовікові ліси, а також, Маєток Святого Миколая, Науково-просвітницький центр, пасіка Святого Миколая та ін.

Так, нині в НПП «Гуцульщина» розроблено і промарковано 12 еколого-пізнавальних стежок. Маршрути прокладені до найпривабливіших куточків Парку і доступні для всіх категорій відвідувачів. Вздовж маршрутів облаштовані місця для короткотривалого відпочинку з лісовими меблями та інформаційними стендами. Особливою популярністю серед туристів користуються маршрути «До оглядового майданчика на гору Острий», «До сірководневого джерела на річці Волійця», «На полонину Росохата» і «На озеро Лебедин», «На гору Михалків».

Минулого року облаштовано нову комплексну еколого-пізнавальну стежку «Чотири дороги». Маршрут включає стежки Косівського та Шешорського ПНДВ НПП «Гуцульщина», зокрема, вже існуючі – «Попід Каменистий», «На Клифу» та дві нові – «На Зіняків верх», «До Шешорських гуків». Стежка бере початок у Косові від Банського мосту через річку Рибницю. При цьому, на вибір туриста, можна рухатися маршрутом «На Зіняків верх» чи «Попід Каменистий» і дістатися Маєтку Святого Миколая в с. Пістинь. Від зупинки «Три дороги», що на екостежці «Попід Каменистий», або ж від Маєтку можна піднятися на гору Клифа. Також до цієї вершини можна дістатися від найстарішої церкви Гуцульщини – Успіння пресвятої Богородиці, що в с. Пістинь. Ще один гілка екостежки «До Шешорських гуків» також слідує від церкви і до водоспадів на р. Пістинька, що в с. Шешори. Як видно, всі стежки між собою логістично пов’язані, що є позитивним аспектом, адже, важливою передумовою створення даної комплексної стежки є те, що вона включає найбільші туристсько-рекреаційні центри Косівщини, зокрема, м. Косів, Маєток Святого Миколая НПП «Гуцульщина», Шешорські гуки, де зосереджена основна кількість відвідувачів. Пересічний турист може без проблем дістатися з одного із цих пунктів в інший пішки, милуючись природою, відвідуючи гірські вершини, джерела тощо.

Стежка розглядалася комісією із знакування туристських маршрутів (шляхів), що створена при управлінні міжнародного співробітництва, євроінтеграції, туризму та інвестицій Івано-Франківської облдержадміністрації у статусі консультативно-дорадчого органу. Комісія рекомендувала маршрут до знакування і, на сьогодні, «Чотири дороги» – це перша екостежка у НПП «Гуцульщина» прознакована відповідно до всіх вимог, що відображені у «Інструкції із знакування туристичних шляхів (маршрутів)» за ред. В. Гутиряка та Г. Мельника.

Нині здійснюється робота над створенням нової еколого-пізнавальної стежка «Хребтом Карматура», яка бере початок у с. Шешори». Маршрут пролягає через заповідну річку Пістинька до полонини Росохата. Далі стежка слідує до Мертвого озера, яке знаходиться практично біля самого гребеня хребта Карматура на висоті 845 метрів н. р. м. Від Мертвого озера вздовж хребта Карматура веде давня польська дорога. Далі, спустившись з хребта Карматура, можна вийти до унікальної пам’ятки природи трьохсотлітнього бука, або до полонини Поліни. Обидва відгалуження маршруту ведуть до центра села Прокурава. Еколого-пізнавальна стежка проходить вздовж двох туристичних сіл Шешори та Прокурава, де панує атмосфера справжньої гірської природи, прадавніх гуцульських традицій і розрахована, в першу чергу, для туристів та відпочиваючих у зазначених селах.

Найбільш відвідуваним об’єктом НПП «Гуцульщина» є туристично-мистецький комплекс «Маєток Святого Миколая», що виконує не тільки рекреаційні, а й виховні, духовно-екологічні та спортивно-оздоровчі функції. Центральним об’єктом Маєтку є садиба Святого Миколая, де функціонує пошта, покої та світлиця Чудотворця, а також кімната-музей природи, кімната новорічно-різдвяної іграшки, майстер-клас дитячої іграшки. Біля садиби Миколая функціонують будиночки майстрів народних художних промислів, в яких під час фестивалів проводяться різноманітні майстер-класи. На території Маєтку облаштоване місце для Миколаївської ватри. Навколо вогнища розташовані крісла дванадцяти людських чеснот. Також, біля будинку Миколая збудований дитячий ігровий майданчик, на якому розміщені різні гірки, гойдалки, драбинки та спортивний майданчик зі штучним покриттям. На території Маєтку знаходяться альтанки та місця відпочинку. Впродовж року в Маєтку Святого Миколая організовуються і проводяться багато цікавих заходів. Так, 19 грудня відбувається фестиваль «Новорічно-різдвяної іграшки», 22 травня – свято Весняного Миколая, у період Різдва та Великодня – свята коляди, вертепу, писанки та багато інших тематичних конкурсів і свят. Також у Маєтку відбуваються різні конференції, семінари, зустрічі з відомими людьми та інші заходи з питань мистецтва й культури, освіти й науки, збереження довкілля. За роки впровадження проект «Маєток Святого Миколая» отримав не тільки всеукраїнське, а й міжнародне визнання.

Цікавою родзинкою для екотуристів є Пасіка Святого Миколая, що знаходиться в мальовничому куточку Кобаківської дубини, на території Старокутського ПНДВ НПП «Гуцульщина». Тут розміщено велику кільксть вуликів чудернацької форми: каплички, гуцульська хатина, гуцул і гуцулка, ведмідь, бджілка, млин, діжка тощо. На території пасіки розводять карпатську аборигенну породу бджіл, які пристосувались до холодної зимівлі, нарощують сильні сім’ї і ефективно використовують ресурси нектару, проявляють високу медову продуктивність. Медопродукція вироблена в карпатських умовах є екологічно чиста і органічна. Відвідуючи даний об’єкт туристи мають змогу ознайомлюватися з видатними характеристиками чистопородних карпатських бджіл, їх ролі та місця в збереженні природи Карпат, ознайомитись з історією бджільництва краю, скуштувати і придбати екологічно чистий мед та скористатися, за бажанням, послугами апітерапії, зокрема: сон у вуликах лежанках, використання бджолиної перги, прополісу, пилку, забрусу та ін.

На базі НПП «Гуцульщина» функціонує Науково-просвітницький центр, в якому туристи-природолюби можуть ознайомитися із експозиціями зоології, ентомології, орнітології, дендрології, мікології, геології, оглянути гербарії рослин карпатського краю, відвідати музей бджільництва, послухати лекції-бесіди на тему збереження навколишнього середовища в інтерактивному еколого-пізнавальному центрі, ознайомитися з діяльністю мікологічній лабораторії та лабораторії екологічного моніторингу.

Значний потенціал для розвитку екологічного туризму мають бальнеологічні ресурси Парку. Так, у межах НПП «Гуцульщина» розвідано джерела мінеральних вод: «Пістинька», «Сріблясті водоспади», «Шешорська», «Соколівчанка» та ін. Також привабливими, в екотуристичному аспекті, є наявні на території Парку букові, ялицево-букові старовікові ліси, які не зазнали значного антропогенного впливу і відіграють важливу роль у формуванні сприятливого середовища для існування живих організмів. На території НПП такі угруповання зустрічаються на хребтах Каменистий, Хоминський, заповідному урочищі Лебедин.

Слід пам’ятати, що обирають такий вид відпочинку екологічно орієнтовані туристи. Від відпочинку на території Парку, окрім відвідування екостежок та інших природних атракцій, вони чекають щедрого селянського пригощання традиційними продуктами, походити босоніж сінокосом, порибалити, назбирати грибів, ягід та лікарських трав, побачити народні традиції, вбрання, почути гуцульський фольклор і говірку. Стомлені від життя в урбанізованому середовищі туристи прагнуть побачити як робиться справжній сир, масло, ковбаси, вирощуються екологічно чисті овочі та фрукти, як розводять корів, овець, коней, працюють на городі і навіть не проти безпосередньо взяти участь у процесі. Для реалізації даного аспекту відпочинку Парк співпрацює із власниками сільських зелених садиб.

Нині, на території Косівського району функціонують 152 заклади розміщення, з яких 132 – це садиби сільського зеленого туризму. Всі садиби розташовані в населених пунктах, що безпосередньо межують із Парком. Центрами зеленого туризму є с. Шешори, околиці м. Косів, які здавна визнані кліматичними курортами, а також, с. Старі Кути, Яворів, Космач та ін. Працівники Парку проводять активну роботу з місцевими садибами сільського зеленого туризму щодо екологізації рекреаційно-туристської діяльності, інтегрування екологічних знань у сферу туризму, оптимізації використання рекреаційних ресурсів, вдосконалення інфраструктури, надання організаційно-методологічної допомоги сільським громадам щодо діяльності у сфері екотуризму.

Таким чином у своїй рекреаційній діяльності НПП «Гуцульщина» керується не лише традиційним трактуванням туристично-рекреаційної діяльності у межах ПЗФ, а є основою для збалансованого розвитку екотуристичної галузі на Косівщині.