COVID-19: СВІТОВИЙ ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ ТУРИЗМ В УМОВАХ ФОРС-МАЖОРУ

О. О. Бейдик – доктор географічних наук, професор, професор кафедри країнознавства та туризму Київського національного університету імені Тараса Шевченка; О. В. Лупішко – студент спеціальності «Туризм» Київського національного університету імені Тараса Шевченка; І. В. Тарабарова – студентка спеціальності «Туризм» Київського національного університету імені Тараса Шевченка

 

Роботу виконано на кафедрі країнознавства та туризму Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка

 

Розглянуто ряд аспектів впливу пандемії 2020 р. на світову та національну економіку і туризм. Запропоновано структурно-логічну модель основних антропогенних чинників глобальної небезпеки. Фрагментарно висвітлені причини скорочення обсягів світового та національного туризму, тенденції та перспективи розвитку турпослуг в Україні.

Ключові слова: світовий та національний туризм, пандемія, антропогенні чинники, криза, турпослуги.

Beidyk O. O., Lupishko O. V., Tarabarova I. V. COVID-19: World and National Tourism in Force Major. A number of aspects of the impact of the 2020 pandemic on the world and national economy and tourism are considered. A structural and logical model of the main anthropogenic factors of global danger is proposed. The reasons for the decline in the volume of world and national tourism, trends and prospects for the development of travel services in Ukraine are highlighted in fragments.

Key words: world and national tourism, pandemic, anthropogenic factors, crisis, travel services.

Вступ. Форс-мажор – незвичайні, непередбачувані події природного або антропогенного характеру. Саме такі події (світова пандемія) похитнули світову та національні економіки, часткою яких – суттєвою або другорядною – є туризм. Світовий банк прогнозує економічну кризу майже у 200 країнах. Нагадаємо, що китайський ієрогліф «криза» означає «небезпеку» і «можливість». Пандемія, що спіткала ойкумену в 2019–2020 рр. – одна із топових загроз (рис. 1), яку створює людина та свідомо або несвідомо випускає із «скриньки Пандори», яким є секретні лабораторії та заводи.

Рис. 1. Основні антропогенні чинники планетарної небезпеки («Зірка загроз»)

Як ідеальний шторм або ідеальне вбивство, існує й ідеальне зло, яке може означати кінець існування земної цивілізації. Аналізуючи топ-5 чинників, слід зазначити, що вони в немирний час являють собою зброю масового знищення, а в мирний можуть бути знаряддям терористичних актів (наприклад, біотероризм). Складники пандемії та карантину світові ЗМІ називали по-різному: «коронавірус – це вишенька на торті вбивства населення», «м`яка в`язниця», «міжнародний валютний коронавірус», «найтемніша година людства».

Виклад основного матеріалу. Вплив антропогенних чинників, які негативно впливають на розвиток глобальної та національних економік, складовою яких є туризм, розглядався в ряді монографій та публікацій зарубіжних та українських вчених [3–4; 9]. Екологічний стан регіонів України, рівні природного та антропогенного забруднення було розглянуто в [1, с. 206]. Чинники та загрози стосовно глобальної економіки розглянуто у фундаментальних працях М. Портера [5]. Проектна група Массачусетського технологічного інституту (США), очолювана Д. Медоузом, виділяє 5 загроз щодо існування людства: 1) темпи індустріалізації; 2) швидкий і неконтрольований приріст населення; 3) поширення дефіциту продуктів харчування; 4) виснаження невідновних природних ресурсів; 5) суттєве погіршення стану довкілля [3, с. 7–8]. Цілком ймовірно, що сучасні глобальні та національні загрози (пандемії, війни), наслідки яких спрямовані також саме на обмеження «швидкого і неконтрольованого приросту населення» (позиція 2 переліку Д. Медоуза). Аналіз летальних випадків COVID-19 показав, що вони були пов`язані з наступними чинниками: 1) летальні випадки, власне від COVID-19, адже імунна система померлого виявилась занадто слабкою; 2) особи, які померли від супутніх важких захворювань, а коронавірус був каталізатором цього процесу (наприклад, 78 % померлих від COVID-19 в Україні мали супутні захворювання); 3) страх та переживання, які пришвидшили летальні випадки, пов`язані з іншими тяжкими хворобами. У цьому контексті варто згадати слова Леонардо да Вінчі: «Кто в страхе живет, тот и гибнет от страха» та вислів легендарного Алена Бомбара [2, с. 8] – французького парамедика та мандрівника, який майже 70 років тому писав: «Жертвы легендарных кораблекрушений, погибшие преждевременно, я знаю: вас убило не море, вас убил не голод, вас убила не жажда! Раскачиваясь на волнах под жалобные крики чаек, вы умерли от страха».

Світова економіка та туризм.  Пандемія 2019–2020 рр. – перша пандемія цифрової епохи – значно вплинула на весь хід планетарних подій, світову економіку та туризм. З іншого боку, людство і в давні, і в новітні часи переживало подібні події («іспанка» або іспанський грип в 1918 р. забрав від 20 до 100 млн життів, спалахи в перші 5 років XXI ст. ящура в Британії, коров`ячого сказу та пташиного грипу в Азії, SARS або атипова пневмонія 2003 р., 18 тис. життів забрав свинячий грип, а гарячка Ебола у 2014 р. – 11 тис.). Станом на квітень 2020 р. в світі інфіковано коронавірусом близько 3 млн осіб, а померло близько 300 тис. осіб (в США інфіковано близько 1 млн осіб, а померло близько 100 тис. осіб). Певною мірою ситуація, яка склалась, є правдовизначальною. Перебіг та наслідки пандемії, що охопила практично всі країни, наступні: збитки світової економіки від пандемії перевищать $5 трлн (Bloomberg); в 2020 р. МВФ прогнозує падіння світової економіки на 3 %, а зниження доходів на душу населення – у 170 країнах. В березні-квітні 2020 р. найсуттєвіших збитків зазнали світові та національні авіаперевізники, готельне господарство, туризм. Так, німецька Lufthansa в квітні 2020 р. втрачала 1 млн євро/день, за цей же період в Німеччині 223 тис. підприємств сфери туризму втратили понад €10 млрд. Очікується, що в США падіння ВВП складе 30 % (нагадаємо, що у 2008 р. це падіння складало близько 8 %). Нафта, яка переповнила світовий ринок, почала «продаватися» по $40, 50 / барель (160 л). Крім того, світовий продаж авто вже впав на 22 %, а пепсі-коли – на 25 %. Фактично, пандемія поставила «на паузу» світовий та національний туризм. Світова та національні туристські галузі вперше зіштовхнулися з проблемами, алгоритму вирішення яких до цього не існувало. Туристська діяльність у більшості країн світу згорнута на невизначений час. Одна з трьох топових туристських країн світу – Іспанія – оголосила про закриття у високий сезон всіх курортів середземноморського узбережжя.

Національна економіка та туризм. Пандемія поставила на суттєву паузу повітряний, наземний транспорт, малий та середній бізнес, сферу культури, відповідно, економічні легені країни відчутно знизили своє дихання. В Україні прогнозується падіння ВВП на 4–8 %, а рівень безробіття складатиме 13–14 % (2,5– 3 млн безробітних). За іншими прогнозами безробіттям буде охоплено 20–30 % працездатного населення України (яке становить 16 млн осіб) або близько 3–5 млн осіб. Станом на квітень 2020 р. на коронавірус в Україні захворіли близько 10 тис. осіб, понад 200 осіб померли. За квітень 2020 р. на боротьбу з коронавірусом Україна витратила близько 2 млрд грн – всього ж на подолання наслідків пандемії буде спрямовано 65 млрд грн. За прогнозом президента АМН України акад. Д. І. Заболотного кількість інфікованих в Україні може сягнути 9,4 млн, а померлих – близько 3 млн осіб, а за прогнозами англійських вчених поширення ймовірної другої хвилі коронавірусу в Україні забере життя від 35 тис. до кількох десятків млн осіб.  Медичну систему країни очікує колапс, якщо захворюваність населення сягне 10 %. В цьому контексті нагадаємо слова Ю. В. Тимошенко з приводу пандемії 2009 р.: «Для того, щоб по мінімуму підготуватися до другої та третьої можливих хвиль пандемії потрібні десятки мільярдів гривень» [6] і те, що до кінця 2020 р. Україна повинна повернути зовнішнім кредиторам $17 млрд. В країні немає «економічного жирового прошарку», який би допоміг залишитися на плаву човну під назвою «Україна». МВФ у зв`язку з коронавірусом звільнив від сплати боргів 26 країн (Україна в цьому списку відсутня).  Україну іноді називають колонією гібридного типу ХХІ ст. під зовнішнім управлінням МВФ, хоча зараз і наявна постійна боротьба: або Україна – суб`єктна держава, або – колонія. Таким чином, туристський сегмент світової та української економіки очікує суттєва просадка – і світовому господарству, і окремим державам буде притаманне формування нового економічного рельєфу. У 2019 р. українські туристи вивезли за кордон $10 млрд, але для значної частки  подорожуючих за кордоном  виїзний туризм в країни масового попиту (Туреччина, Єгипет, Чорногорія, Туніс, ОАЕ, Таїланд) та більш екзотичні напрями (о. Балі в Індонезії, Гоа в Індії, о. Хайнань в Китаї, Шрі-Ланка, В`єтнам, Домінікана, Непал) був невдалим, адже заклик українського президента повернутись в Україну до 17 березня 2020 р.  для багатьох був неможливим (з 27.03.2020 український кордон був закритий на в`їзд та виїзд). Це призвело не тільки до стресу і звело нанівець «рекреаційний ефект», а й перетворилося для українських туристів у вимушене заслання на невизначений строк у країнах перебування. Крім того, сотні туристів повернулися до своїх помешкань так і не вилетівши з України, адже звістка про закриття повітряного простору країн-реципієнтів застала багатьох вже біля стійок реєстрації багажу в аеропортах (австралійсько-новозеландський, південноамериканський та центральноамериканський напрями). Впродовж березня–квітня державний кордон України на заході перетнули понад 650 тис. осіб. В той же час станом на квітень 2020 р. понад 15 тис. українців ще залишалися за кордоном. Щодо внутрішнього туризму, то станом на 2017 р. в Україні функціонували 3300 туристських підприємств (туроператори та турагенти) [7]. Практично 100 % цих турпідприємств у березні–квітні 2020 р. призупинили свою діяльність, 25 % з них взагалі не планують повертатись в туріндустрію, а решта кардинально трансформують свою діяльність, переглянувши її вектори, менеджмент і маркетинг. Зазначимо, що понад 70 % підприємств готельно-ресторанного бізнесу України втратили понад 50 % своїх прибутків, а втрати туризму склали $1,5 млрд. Україна щодо підтримки національного турбізнесу може піти шляхом деяких європейських країн, в яких для турпідприємств були запроваджені наступні пільги: 1) підприємці, зайняті в туризмі, звільняються на 2 місяці від сплати єдиного податку; 2) запропоновано зупинити виплати за кредитами працівникам турфірм; 3) призупинено оплату оренди офісу. На жаль, національний туризм зазнав збитків не тільки від пандемії – у квітні 2020 р. пожежами були знищені або суттєво постраждали 12 сіл Поліської культурної спадщини (в основному на території Житомирської обл.), понад 30 % туристських об`єктів (в Чорнобильській зоні відчуження), червонокнижні тварини та рослини.

Тенденції та перспективи розвитку онлайн-продажів турпослуг в Україні. Тема альтернативи онлайн-сервісів бронювання турпослуг звичним оффлайн-турагенціям суттєво загострюватиметься як під час пандемії, так і після її подолання. У найближчій перспективі ринок турпродажів очікує відчутне зростання попиту на користування онлайн, в той же час взаємовигідний симбіоз відношень з класичними турами від турагенцій частково збереже свої позиції. До пандемії співвідношення сил було явно на користь пакетного туризму, але в найближчій перспективі така ситуація може кардинально змінитися. Вже зараз (2018 – початок 2020 рр.) частка інтернет-покупців турпослуг в Україні постійно зростає. Чинниками відтоку в бік онлайну в сфері світової та національної туріндустрії є такі: 1) виникнення низки нових онлайн-сервісів та модернізація існуючих (бронювання авіаквитків, готелів); 2) зменшення маржинальності (різниця між виторгом від реалізації (без урахування ПДВ і акцизів) та змінними витратами) в онлайн-продажах авіаквитків практично до нульового рівня (придбати квиток онлайн стало дешевше, ніж офлайн); 3) фізична  безконтактність покупців та продавців; 4) більш широке використання Інтернету та платіжних карток населенням (ментальний тренд «в Інтернеті дешевше та безпечніше»). З`явився цілий прошарок людей (просунута молодь), які не надають переваги пакетним турам, а самостійно знаходять інформацію у Мережі і за все розраховуються кредиткою. Найголовніша перевага онлайн-купівель – швидкість бронювання подорожі, а сервісна підтримка реально збільшить продажі онлайн [8]. У той же час, створення комплексної онлайн-платформи, яка здатна одночасно надати широкий набір послуг (авіа-, автобусні, залізничні квитки, страховка, готелі, оренда авто), технічно дуже складно, а ще більш складно підтримувати на високому рівні обслуговування клієнтів. У цьому контексті нагадаємо останній світовий соціологічний меседж: в постпандемічному суспільстві багаті будуть перебувати в online, а бідні – в offline.

Висновки: 1) проаналізовані реальні та очікувані суспільно-економічні наслідки пандемії 2020 р. в розрізі України і світу та наведені окремі показники, пов`язані з впливом COVID-19 на світову та національну економіки; 2) запропоновано структурно-логічну модель, яка систематизує основні антропогенні чинники – загрози існуванню населення Землі; 3) висвітлені тенденції та перспективи розвитку offline та online секторів в національному туризмі; 4) в межах тріади «в’їзний туризм – виїзний туризм – національний туризм» центр ваги буде зміщений на останню ланку, адже можливості виїзду українських туристів за кордон та в’їзду іноземних туристів до України будуть суттєво обмежені; 5) зважаючи на необхідність відновлення національної економіки, яка зазнала суттєвих втрат під час епідемії, активний розвиток буде притаманний діловому туризму; 6) оцінюючи  ситуацію, яка склалась, слід очікувати суттєве зміщення всіх складових алгоритму реалізації туристської послуги з offline на online.  

 Список використаних джерел

1. Бейдик О. О. Рекреаційні ресурси України / О. О. Бейдик. – К. : Альтерпрес, 2011. – 462 с.
2. Бомбар А. За бортом по своей воле / А. Бомбар. – М. : ГИГЛ, 1959. – 184 с.
3. Дишловий В. Д. Людина, природа, місто / В. Д. Дишловий, В. М. Плехов. – К. : Наукова думка, 1974. – 144 с.
4. Кляйн Н. Доктрина шока / Н. Кляйн. – М. : Добрая книга, 2009. – 672 с.
5. Портер М. Международая конкуренция / Портер М. – М. : Междунар. отношения, 1993. – 896 с.
6. Славко К. Друга хвиля грипу може забрати до 240 тисяч життів / К. Славко // Газета по-українськи. – 1 грудня 2009 р. – № 179. – С. 4.
7. Туристична діяльність в Україні у 2017 році. // Державна служба статистики України. – 2018. – С. 90.
8. Украинская туристическая газета. – 2016. – № 4 (125). – С. 24.
9. Холловей Д. К. Туристический бизнес / Д. К. Холловей, Н. Тейлор. – К. : Знання, 2007. – 798 с.